- бияк
- -а́, ч.1) Те саме, що молот.2) заст. Коротка частина молотильного ціпа.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
бияк — іменник чоловічого роду бич; бивень … Орфографічний словник української мови
Спортивная гимнастика на летних Олимпийских играх 2008 — Соревнования по спортивной гимнастике на летних Олимпийских играх 2008 проходили с 9 по 19 августа. 196 спортсменов из 41 страны разыграли 14 комплектов медалей … Википедия
Поднестровский диалект украинского языка — Поднестровский диалект на … Википедия
бич — а/, ч. 1) Довгий батіг; канчук, нагайка. || Кий або палиця, якою б ють. 2) перен. Те, що завдає великої шкоди, лиха. 3) перен. Гостре викриття, картання. 4) Коротка частина ціпа, якою б ють, вимолочуючи колос; бияк … Український тлумачний словник
бияковий — а, е. Прикм. до бияк … Український тлумачний словник
капиця — і, ж. Ремінь, що зв язує бияк із ціпилном … Український тлумачний словник
капиця — ці, ж. Св. 1. Частина колеса у возі. 2. Ремні, що зв язують бияк з держаком ціпа … Словник лемківскої говірки